Крім автошоу традиційного формату, що заробляли свій статус і репутацію десятиліттями, світові прем’єри нових машин проходять і на нижчих виставках. Щоправда, останнє пояснюється хіба що меншою присутністю преси та відвідувачів, а от пафосність деяких заходів не йде в жодне порівняння з великими оглядами у Женеві, Франкфурті та Парижі. Один із найяскравіших прикладів – щорічний Конкурс елегантності у Пеббл-Біч. Він збирає безліч любителів спортивних машин усіх епох і, зрозуміло, самих автомобілів. Пліч-о-пліч з безсмертною класикою стоять і новинки. Для початку розповімо про ті з них, що мають статус серійних.
BMW Z4 третього покоління – це, мабуть, найскромніша прем’єра виставки. За мірками родстерів та кабріолетів його можна вважати доступним та масовим. Як давно прийнято у баварської марки, остаточний варіант відрізняється від представленого раніше концепту нюансами: стали простіше бічні дзеркала і зникли «напливи» за підголівниками сидінь. І все! Навіть агресивні бампери, що рясніють складними лініями, міняти не стали.
У цілому нині родстер виглядає досить традиційно. Але варто вдивитись у деталі, як спливають цікаві подробиці. Наприклад, у фарах немає звичної баварської «чотирьох ока». Орнамент ходових вогнів лише натякає на неї, але у традиційному вигляді вона більше не присутня. Хоча фірмові «ніздрі» поки що чіпати не стали – і на тому спасибі. Їхню форму, до речі, повторюють контури намальованих на цифровій комбінації приладів спідометра та тахометра. Це вже не новинка: Z4 обзавівся таким інструментарієм після нового BMW X5. Від нього ж у родстера кермо та оформлення центральної консолі з дисплеєм клімат-контролю між центральними дефлекторами.
М’який складний верх має електропривод, вперше для BMW Z4 пропонується проекційний дисплей. Не обійшлося без низки примочок від М-підрозділу. Поки що це лише аксесуари для «цивільних» версій, а поява повноцінної «емки» ще попереду. У Пеббл-Біч показали цілком конкретний Z4 – у виконанні M40i та багатої комплектації First Edition. Мотор розвиває 340 л. та розганяє дводверку до сотні за 4,6 секунди. Подробиці про інші модифікації, ймовірно, слід чекати на Паризькому автосалоні, що відкривається на початку жовтня.
Bugatti привезла до Пеббл-Біч Divo. Це і офіційна назва машини, і відображення її сутності. Ім’я гіперкару дали на честь Альберта Диво, французького гонщика, який у 1920-х роках двічі виграв гонку Targa Florio за кермом Bugatti Type 35. Побудований автомобіль на базі «Широна» і навіть має деякі спільні з ним кузовні елементи (наприклад, грати радіатора та частини задніх крил), але в цілому виглядає абсолютно самостійною моделлю.
Під час створення Divo переслідувалися дві мети: збільшити притискну силу та швидкість проходження поворотів. Цій меті допомогло досягти нового аеродинамічного обважування і заднє антикрило шириною аж 1,83 метра. Машина генерує до 456 кілограмів притискної сили, на 90 більше ніж Chiron. Максимальна величина бічного навантаження теж зросла – з 1,5 до 1,6 g. Швидкісна межа настає на позначці 380 км/год (спрацьовує електронний обмежувач), а ось про час кидка до сотні виробник не повідомляє.
Bugatti Divo вийшов на 35 кілограмів легшим за «Широн». У нього повністю оригінальна оптика – полегшені фари спереду та ліхтарі з 44 «плавниками» та 3D-ефектом ззаду. Машина озброєна тим же двигуном W16 потужністю 1500 к.с. та моментом у 1600 Нм. Усі 40 екземплярів автомобіля вартістю від п’яти мільйонів євро кожен уже розпродано.
Як і у випадку з Bugatti Divo, подразнивши публіку тизерами, представила свою новинку марка Lamborghini. Їй став “хардкорний” Aventador SVJ. Абревіатура має прихований зміст. Дві перші літери позначають Super Veloce, “супершвидкий”, звичну приставку для особливо потужних “Ламбо”. За третьою літерою стоїть слово Jota – посилання до прототипу Miura 400 Jota, побудованого в єдиному екземплярі тест-пілотом марки Бобом Уолласом у 1970-х роках.
Потужність атмосферника V12 підвищили з 720 до 770 л. Телепортація з місця до 100 км/год займає купе 2,8 секунди, до 200 км/год – 8,6 секунди. Межа можливостей дводверки настає на 350 км/год. У оснащення моделі входить система активної аеродинаміки, що збільшує притискну силу обох осях на величину до 40%. На максимальній швидкості на кузов Aventador SVJ «тисне» 490 кілограмів. До того ж інженери почаклували з налаштуваннями робота, кермового управління, підвіски та електроніки.
Ще до дебюту Lamborghini Aventador SVJ відзначився рекордом. Він встановив новий рекорд Нюрбургрінгу для серійних машин. Результат “італійця” – 6 хвилин 44,95 секунди. Це на дві секунди швидше Porsche 911 GT2 RS і на секунду швидше електричного суперкара Nio EP9.
Незважаючи на особливий статус, SVJ побачить світ досить великим тиражем за мірками Lamborghini. Італійці побудують 900 звичайних машин і 63 – в особливому чорно-білому забарвленні. Остання серія натякає на рік заснування компанії.
